Тривалість медикаментозної терапії доброякісної гіперплазії передміхурової залози не впливає на уродинаміку та післяопераційні результати.
Тривалість медикаментозної терапії доброякісної гіперплазії передміхурової залози не впливає на уродінаміку та післяопераційні результати.
Тривалість медикаментозної терапії доброякісної гіперплазії передміхурової залози не впливає на уродінаміку та післяопераційні результати. Про проблему порушення уродінаміки після хірургічного лікування захворювань передміхурової залози широко відомо. Найбільш частими ускладненнями в післяопераційному періоді є нетримання сечі та неможливість самостійного контролю процесів сечовипускання.
Дані порушення не завжди добре піддаються лікуванню. У цьому дослідженні вивчався вплив тривалості передопераційного медикаментозного лікування ДГПЗ на післяопераційні результати та результати дослідження «тиск-потік». У ретроспективне дослідження були включені пацієнти з симптомами нижніх сечових шляхів (СНМП)/ДГПЗ у віці 50 років або старше, які регулярно отримували медикаментозну терапію щодо ДГПЗ. Дослідження “тиск-потік” первинно проводилося перед хірургічним втручанням для визначення ступеня інфравезикальної обструкції та гіперактивності детрузора.
Ефективність хірургічного лікування оцінювалася через 3 та 6 місяців за допомогою анкети IPSS, індексу якості життя, Qmax та залишкового обсягу сечі. Пацієнти були поділені на 2 групи, у групі А були пацієнти, які приймали медикаментозну терапію менше 12 місяців, у групі Б – пацієнти, які отримували лікарське лікування 12 та більше місяців. У дослідження було включено 114 пацієнтів, з них 50 пацієнтів до групи А та 64 – до групи В. Середня тривалість медикаментозного лікування склала 9,52±2,24 місяці у групі А та 22,50±4,35 місяців у групі В. Pdet@Qmax* виявився значно вищим у пацієнтів у групі В (63,85 ± 11,34 vs. 94,75 ± 19,53).
Гіперактивність детрузора була трохи вище у групі А (36,42 ± 37,27 vs. 16,42 ± 28,38) (p = 0,3). Середні значення за даними анкетування IPSS, Qmax та залишкового об’єму сечі через 1, 3 та 6 місяців були зіставні між групами. За результатами дослідження вчені дійшли висновку, що через 24 місяці медикаментозного лікування ДГПЗ серйозних змін, які могли б вплинути на ухвалення рішення про хірургічне лікування, у дослідженні «тиск-потік» виявлено не було. У пацієнтів, які пройшли медикаментозне лікування тривалістю до 24 місяців, не було гострої необхідності термінового проведення операції на передміхуровій залозі. * – тиск детрузора в момент максимальної швидкості сечовипускання
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34844249/