Організатори; ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України», ГО«Українська асоціація профілактичної медицини», Військово-медичний клінічний центр Північного регіону.
У заході прийняли участь терапевти, гастроентерологи, нефрологи, кардіологи, пульмонологи, ендокринологи, лікарі загальної практики – сімейної медицини, інтервенційні кардіологи, спеціалісти з організації й управління охорони здоров’я, лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, спеціалісти функціональної діагностики та інші фахівці у сфері охорони здоров’я.
Модераторами 1-ої частини он-лайн конференції були віце-президентка ГО «Українська асоціація профілактичної медицини», заступниця директорки ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України», з наукової роботи, докторка медичних наук, професорка Олена Колеснікова та старший науковий співробітник відділу ішемічної хвороби серця, метаболічних і кардіопульмональних порушень, кандидат медичних наук Владислав Рябуха.
Модераторами 2-ої частини конференції були співробітники відділу ішемічної хвороби серця, метаболічних і кардіопульмональ-них порушень ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України», кандидат медичних наук Олена Колеснікова та кандидат медичних наук Владислав Рябуха.
Конференцію відкрила заступниця директорки ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України» з наукової роботи, професорка Олена Колеснікова. Вона привітала учасників конференції та побажала плідної роботи в непростих сучасних умовах сьогодення.
У ході наукового заходу було обговорено ціле коло питань щодо ведення хворих з різними неінфекційними захворюваннями під час воєнного стану.
Наукова частина розпочалася доповіддю «Профілактика неінфекційних захворювань як новий напрямок світової медицини», яку представила слухачам в.о. директорки ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України», чл.-кор. НАМН України, докторка медичних наук, професорка Галина Фадєєнко, яка порівняла завдання медицини в минулі часи (збереження життя), середні сторіччя (поява тривалих захворювань) і у наш час (переважання хронічних захворювань із повільним перебігом і небезпечними наслідками). Якщо у попередні сторіччя превалювала інфекційна патологія, то тепер інфекційно-хронічні захворювання (ревматизм, інфекційний ендокардит тощо) складають тільки 26%. Значна частка летальності й інвалідності до 60 років припадає саме на неінфекційні захворювання, серед яких найбільш розповсюджені у світі серцево-судинні (ішемічної хвороби серця (ІХС), інфаркт міокарда (ІМ), інсульт, серцева недостатність (ХСН), артеріальна гіпертензія (АГ)) ендокринні (цукровий діабет (ЦД) 2 типу), хронічні респіраторні (хронічне обструктивне захворювання легень, бронхіальна астма), онкологічні та поліорганна недостатність. У зв’язку з цим класична профілактика захворювань поступово змінюється у бік попередження їх виникнення. Доповідачка докладно зупинилася на превентивній медицині, яка передбачає можливість розвитку певної хвороби у конкретної людини та цілої нації шляхом застосування персоналізованого підходу. Для України питання превентивної медицини є дуже актуальним.
Про стрес як фактор ризику вік-асоційованих захворювань розповіла учасникам заходу заступниця директорки ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України», з наукової роботи, професорка Олена Колеснікова. Вона підкреслила, що наслідками стресу є морфологічні зміни, особливо в гіпоталамо-гіпофізарній, симпатико-адреналово-медулярній та імунній системах. Основними ризиками для здоров’я населення, що постраждало від збройного конфлікту, є серцево-судинні захворювання та ЦД, але на першому місці все ж таки психічні розлади (посттравматичний стресовий розлад, загострення хронічних психоневрологічних проблем, гострі психози). Крім того, зросли захворюваність і поширеність ІХС та цереброваскулярні захворювання, а також, на жаль, зросла кількість людей, що вживають алкоголь та тютюн. Наявність тривоги та порушення сну підвищують ймовірність хвороб серця, шлунково-кишкового тракту, дихання та мігрені, АГ, захворювань шкіри, суглобів, нирок, обміну речовин і алергічних захворювань в 1,2 – 5,9 рази, причому пік рівня поширеності цих захворювань припадає на 50-60 років. Стрес також впливає протягом всього життя на агрегацію білків і дисфункцію мітохондрій, що є основною причиною дегенеративних змін при вік-асоційованих захворюваннях.
У доповіді «Зв’язок смакового сприйняття солодкого, вага та вік – чи є зв’язок?» Наталія Ємельянова, докторка медичних наук, провідна наукова співробітниця відділу вивчення процесів старіння і профілактики метаболічно-асоційованих захворювань повідомила про те, що смак є одним із основних предикторів серед великої кількості таких при виборі їжі, представивши смакову карту язика й звернула особливу увагу на сприйняття рецепторами смаку солодкого. Доповідачка зазначила, що з віком знижується смакова чутливість до солодкого за рахунок порушення клітинної диференціації й оновлення. Також смакові рецептори змінюються від негативного впливу медикаментів. Харчова поведінка пацієнтів з метаболічно-асоційованими захворюваннями відрізняється від такої соматично здорових осіб підвищеним споживанням вуглеводів. Зафіксовано значущий зв’язок між збільшенням індексу маси тіла та зниженням чутливості рецепторів язика на солодке.
У доповіді завідувача відділу артеріальної гіпертензії та профілактики її ускладнень, доктора медичних наук, професора Сергія Коваля йшлося про важливість своєчасного початку оптимальної терапії та впевненість лікаря при виборі антикоагулянта у захисті пацієнта з неклапанною фібриляцією передсердь (ФП). До факторів ризику інсульту у пацієнтів із ФП відносяться хронічна СН, АГ, вік від 75 років, ЦД, судинні захворювання та системна емболія. У той самий час треба мати на увазі, що ФП є незалежним чинником ризику не лише інсульту, а й ІМ. Антикоагулянтна терапія потребує ретельного підбору з урахуванням коморбідних станів у пацієнтів із ФП. Добре дослідженим препаратом цього ряду серед пацієнтів похилого віку є ривароксабан (відповідно до SAFIR-AC): доведено значне зниження ризику серцево-судинної смерті у пацієнтів із ФП і ЦД. Також в дослідженні EMIR було продемонстровано навіть помірне покращення функції нирок після 2-х років його застосування. Доповідач звернув увагу слухачів на зручну і просту схему дозування: критерієм вибору дози у пацієнтів із ФП є кліренс креатиніну, який мінімізує ризик помилки та спрощує призначення ривароксабану.
Повідомлення старшого наукового співробітника відділу науково-організаційної роботи та медичної інформації з бібліотекою, кандидата медичних наук Дмитра Ємельянова було присвячено важливому питанню сьогодення – корекції орального догляду у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП). Якісний догляд порожнини рота є невідкладною складовою профілактики та лікування пацієнтів з захворюваннями пародонту та НАЖХП. Порожнина рота є зоною, на яку постійно впливають різні екзогенні фактори, що є ініціацією запального процесу. НАЖХП є ендогенним фактором, що змінює захисні властивості пародонту. Відбувається запуск імунної відповіді і активація запального процесу в пародонті. Деякі фактори ризику можна модифікувати. У дослідженні, що проведене в установі, наводяться дані впливу на даний процес харчових звичок, а саме: зловживання простими вуглеводами та недотримання орального догляду. Доведено, що успіх лікування залежить від виконання пацієнтом рекомендацій як лікаря-стоматолога, так і лікаря-гастроентеролога, а також від підтримки здорового подружжя.
Питань порівняльного аналізу субклінічного тривожно-депресивного синдрому у пацієнтів зі STEMI до та під час воєнних дій у Харківській області торкнулася докторша медичних наук, провідна наукова співробітниця відділу профілактики та лікування невідкладних станів Ольга Петюніна. Доповідачка повідомила, що достеменно доведено, що тривога, депресія та стрес часто впливають на пацієнтів з інфарктом міокарда. Депресія пов’язана з більш вираженими функціональними порушеннями, зменшенням прихильності до терапії, невиконанням комплаєнсу, небажання залучатися у реабілітаційні програми. Тривога підвищує ризик виникнення коронарної хвороби серця, асоціюється з несприятливим прогнозом в пацієнтів з ІМ. Тривожні пацієнти часто звертаються у відділення невідкладної допомоги з атиповими серцево-судинними симптомами. Точна ідентифікація та лікування тривоги має бути у пріоритеті при спостереженні за пацієнтом з серцево-судинною патологією. Стрес може бути критичним фактором ризику для гострого коронарного синдрому та прогностичним маркером. Дослідження, що проведене в науковому відділі інституту терапії, демонструє щільні асоціації між даними емоційного дистресу в пацієнтів на гострий ІМ з елевацією сегмента ST як до, так і під час активних бойових дій у Харківській області. За допомогою опитувальника DASS-21 можна отримати дані, що відображають стан пацієнта за 10-14 днів до події. Лікарі загальної практики для запобігання майбутніх серцево-судинних подій можуть використовувати опитувальник DASS-21.
Питанням сучасних аспектів діагностики ІХС була присвячена доповідь старшого наукового співробітника відділу ішемічної хвороби серця, метаболічних і кардіопульмональних порушень, кандидата медичних наук Владислава Рябухи. На підставі затверджених в Україні в 2021 році Уніфікованих клінічних протоколів первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги хворим з ішемічною хворобою серця (в перегляді 2024 року) доповідач надав сучасний алгоритм ретельного обстеження пацієнта з підозрою на ІХС з вимогами до тестування хворого та проведенням лабораторного і інструментального обстеження.
Терапії бронхіальної астми в світі сучасних рекомендацій була присвячена доповідь наукової співробітниці відділу ішемічної хвороби серця, метаболічних і кардіопульмональних порушень, кандидатки медичних наук Олени Колеснікової. На підставі розроблених документів «Бронхіальна астма. Клінічна настанова, заснована на доказах» та «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. Бронхіальна астма» доповідачка розповіла про алгоритм діагностики бронхіальної астми і підкреслила, що лікарі первинної ланки мають повне право та всі необхідні дозволи поставити первинний діагноз та призначити лікування при бронхіальній астмі. В основі патогенезу бронхіальної астми (БА) лежить хронічне запалення дихальних шляхів, що викликає дисфункцію гладких м’язів і потребує призначення протизапальних і бронхорозширюючих препаратів. Лікар та пацієнт мають різні погляди на лікування БА. Більшість пацієнтів з БА віддають перевагу використанню короткодіючих бронхолітиків, а лікар вибирає підтримуючу (контролюючу) протизапальну терапію. Для безпеки пацієнтів монотерапія короткодіючими бронхолітиками в теперішній час не рекомендується. Щоб задовольнити потребу пацієнта з БА (швидко полегшити симптоми) і досягти мети лікаря в лікуванні БА (зменшити ризики загострень) запропонували використовувати швидкодопоміжний протизапальний бронхолітик для полегшення симптомів БА+контролююча терапія. Цим вимогам відповідає комбінація будесоніду з формотеролом.
Під час сателітного симпозіуму «Коморбідний пацієнт із проявами серцевої недостатності» лектори особливу увагу приділили різним проявам серцевої недостатності при коморбідній патології у хворих в умовах воєнного стану.
Завідувач відділу ІХС, метаболічних і кардіопульмональних порушень, доктор медичних наук Сергій Серік розповів про сучасні підходи до лікування ХСН, ключовим фактором тягаря якої є госпіталізація, особливо у пацієнтів старше 65 років. Частота повторної госпіталізації (через 60-90 днів) у цій віковій категорії становить 30 % і рівень смертності серед них залишається високим. Серед фармакологічних методів лікування у пацієнтів зі зниженою фракцією викиду (≤40 %) рекомендовано Дапагліфлозин або Емпагліфлозин для зниження ризику госпіталізації та смерті, а в оптимальному випадку – покращення клінічного статусу, функціональних можливостей і якості життя. Дапагліфлозин послідовно знижував смертність, частоту госпіталізацій при погіршенні стану та ризик серцево-судинних наслідків при хронічній СН (ХСН) зі зниженою, помірною та збереженою фракцією викиду (ФВ). ХСН асоціюється з високою захворюваністю та смертністю, тому обов’язковим є ранній початок застосування необхідних для зміни клінічного перебігу препаратів, в тому числі Дапагліфлозину – нового стандарту лікування ХСН і першого кроку медикаментозної терапії, який достовірно знижує ризики госпіталізацій і смертності пацієнтів із помірно зниженою та збереженою ФВ. Цей препарат необхідно призначати пацієнтам якомога раніше як в амбулаторних умовах, так і в стаціонарі, причому пацієнтам з вперше виявленою або вже встановленою ХСН.
Завідувач відділу клінічної фармакології та фармакокінетики неінфекційних захворювань, доктор медичних наук, професор Юрій Рудик зупинився на питанні «Особливості сучасного лікування хронічної серцевої недостатності у коморбідних пацієнтів: фокус збереження життя». Професор Рудик зазначив, що ХСН – це значна медико-соціальна проблема, яка характеризується великою розповсюдженістю, захворюваністю та смертністю. Доповідач надав алгоритм первинного діагностування ХСН, в який увійшли чинники ризику, симптоми й ознаки, зміни на ЕКГ. Було представлено алгоритми лікування пацієнтів із ХСН зі зниженою та збереженою ФВ. Наприклад, препарат Форксіга знижує первинну кінцеву точку (смерть, госпіталізація або термінове звернення з приводу ХСН) і зменшує ризик розвитку ЦД у пацієнтів, які його не мали. Крім того, було запропоновано лікування ключових коморбідностей для профілактики ФП.
Завідувач відділу профілактики та лікування хвороб нирок при коморбідних станах, доктор медичних наук Андрій Несен виступив з доповіддю «Пацієнт з серцевою недостатністю та хронічною хворобою нирок. Новий погляд на лікування». Хронічна хвороба нирок ХХН значно погіршує перебіг СН у кардіологічних хворих, а СН підвищує ризик прогресування ХХН. Діагностика ХХН починається з визначення порушення функції нирок (вимірювання швидкості клубочкової фільтрації) та визначення факту пошкодження нирок (визначення рівню альбуміну в сечі). Ці показники потрібно виміряти двічі з інтервалом більше 3 місяців. На сьогодні для лікуванні таких коморбідних пацієнтів пропонується застосування групи препаратів-інгібіторів натрій залежного ко-транспортера глюкози – 2, що забезпечують ренопротекторний ефект та зниження ризику прогресування СН. Багатьма дослідженнями доведено, що СН та ХХН – часті коморбідні стани із взаємопогіршуючим перебігом, призначення іНЗКТГ-2 покращувало тривалість та якість життя пацієнтів.
Майстер-клас «Практична медицина воєнного часу» підготували співробітники Військово-медичного клінічного центру Північного регіону, під час якого спікер Іван Дарій звернув увагу на необхідність інтеграції неврологічної, інсультної, реабілітаційної та інтервенційної нейрорадіологічної служб в умовах військово-медичного центру Північного регіону з метою раннього та швидкого відновлення пацієнтів із неврологічним дефіцитом. Доповідач розповів про розвиток інтервенційної неврології у м. Харків в умовах війни. Першим кроком було впроваджено роботу мультидисциплінарної команди з березня 2022 р. Другим – впроваджено системний тромболізис. Останній крок – створення інтервенційної нейрорадіології. Завданням мультидисциплінарної реабілітаційної команди є проведення ранньої реабілітації при інсульті (в перші 48 годин).
Завершилась он-лайн конференція підведенням підсумків роботи.
Джерело інформації: Державна установа “Нацiональний iнститут терапії iменi Л.Т. Малої Національної академії медичних наук України”
